15:42 

Гнилі янголи

rivsaya
не наша жизнь
Знову ти, блять, така струнка и солодка, закралася до моїх снів та отруїла їх.
Якими ж пекучими можуть бути цілунки, даровані лживими вустами. Якими бридотними здаються твої обійми, а очі, в них лише чорна пустеля, без єдиного признаку життя. Та мені так важко відчувати вагу твого стрункого тіла, воно мене от, от розчавить. А твій гострий язик, неначе розпечене лезо… я чую горілий сморід своєї ж плоті.
Всередині все тягне та ниє, я відчуваю себе пережованою гумкою, з якої надули величезну кулю… а потім вона лопнула, та розкинула свою масу на всю планету… а тепер, по трохи, не поспішаючи, намагається зібратися до купи, волочиться по брудним вулицям чіпляючи на себе сміття, але вона розуміє, що все ніколи не стане такою смачною та гарною кулею… як для неї.


Забирайся, курво, з моїх снів, з мого життя.

@темы: крик души

URL
   

._линия...снов _.

главная